ПРОБЛЕМА

Підприємство нараховує зарплату із розміру місячного посадового окладу працівників. Керівником підприємства було прийнято рішення перевести робочий персонал на погодинну оплату праці. Які існують особливості застосування такої системи оплати праці та якими документами оформити встановлення погодинної оплати праці?

РІШЕННЯ

Існує відрядна та почасова форма оплати праці. Почасова форма може передбачати встановлення як місячного окладу, так і погодинних ставок.

Форми та системи оплати праці, норми праці розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів встановлюються підприємством у колдоговорі. Цього вимагає стаття 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР .

Отже, якщо можливість встановлення погодинної оплати праці не передбачена колдоговором, то перш за все потрібно внести відповідні зміни до нього.

Також варто прописати у колдоговорі розміри годинних тарифних ставок.

Статтею 92 Кодексу законів про працю України (КЗпП) передбачено, що при почасовій оплаті працівникам встановлюються нормовані завдання. Тож разом із переходом на оплату праці на рівні вартості однієї години слід потурбуватись і про затвердження нормованих завдань для працівників.

Відповідно до підпункту 1.3 Рекомендацій щодо нормування праці в галузях народного господарства, схвалених постановою колегії Мінпраці від 19.04.1995 № 2 , нормоване завдання — це встановлений обсяг роботи, який працівник або група працівників /наприклад, бригада/ повинні виконати за робочу зміну, робочий місяць /відповідно змінне та місячне нормоване завдання/ або за іншу одиницю робочого часу погодинно оплачуваних робіт.

Увага: також при встановленні погодинної оплати праці варто пам’ятати про деякі важливі моменти.

По-перше. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни (ст. 103 КЗпП ).

По-друге. Встановлення погодинної оплати праці не є підставою для скорочення нормальної тривалості робочого часу (п. 3 постанови КМУ від 05.05.2010 № 330 ). Тобто, якщо для працівника до запровадження погодинної системи оплати праці був встановлений 40-годинний робочий тиждень, то через новації в оплаті праці норма робочого часу не зміниться.

По-третє. Не можуть переводитися на погодинну оплату праці працівники, які працевлаштовувались на роботу з нормальною тривалістю робочого часу, але працюють в умовах скорочення нормальної тривалості їх робочого часу, що носить колективний характер, і викликане тяжким фінансово-економічним станом підприємства. Хоча це вимога Методичних рекомендацій щодо запровадження погодинної оплати праці та дотримання мінімальних годинних гарантій в оплаті праці, затверджених наказом Мінпраці та Мінсоцполітики від 16.04.1999 № 69 , нехтувати нею не варто.

По-четверте. Встановлені погодинні тарифні ставки мають бути не менше погодинного мінімального розміру. Разом із тим, розмір місячної заробітної плати працівника не може бути меншим за розмір місячної мінімальної заробітної плати за умови відпрацювання місячної норми робочого часу.