Часто-густо виникає запитання: яка різниця між святковими, неробочими та вихідними днями? Що ж спільного та відмінного між цими поняттями, розберімося разом

Україна — домівка для представників різних народів, які представляють культуру і конфесії всього світу. Погожим вітром для такого «ковчегу» є толерантне ставлення до кожного, особливо, релігійна і національна толерантність. Разом з тим із діда-прадіда Україна була православною державою. Такою залишається і нині, адже за результатами численних опитувань більшість жителів вважають себе саме православними.

Оскільки законодавство держави покликане «стояти на сторожі» тяглості національних традицій, то і найважливіші православні свята й державні (суспільно-історичні) події закріплені в ньому. Підтвердженням цього є стаття 73 Кодексу законів про працю України (КЗпП), в якій визначено значимі для жовто-блакитної святкові і неробочі дні.

Святкові дні                                                        Неробочі дні

1 січня — Новий рік

7 січня — Різдво Христове                      7 січня — Різдво Христове 8 березня — Міжнародний жіночий день

1 і 2 травня — День міжнародної             один день (неділя) —        солідарності трудящих                             Пасха (Великдень)          

9 травня — День перемоги                                                             

28 червня — День Конституції             один день (неділя) — Трійця                                      України           

24 серпня — День незалежності України

14 жовтня — День захисника України

Неробочі дні — це дні релігійних свят, робота в які не провадиться.

Установлення вихідних днів регулюється статтею 67 КЗпП: при п’ятиденному робочому тижні — два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному — один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не встановлений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації (далі — організація), погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником; далі — профспілка) організації. Він, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем.

В організаціях, зупинити роботу яких неможливо з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов’язаних з роботою транспорту, вихідні дні надають у різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності. Графік змінності затверджує роботодавець за погодженням з профспілкою.

Увага! При визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А I групи, святкові та неробочі дні, зазначені у статті 73 КЗпП, не враховують, а всі вихідні дні, незалежно від режимів та графіків роботи організації, включають до розрахунку календарних днів цих відпусток (ст. 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР ).