Студенти вищих навчальних закладів та учні (слухачі) професійно-технічних навчальних закладів можуть проходити на підприємстві як стажування, так і виробничу практику. Розглянемо, як оформити та оподатковувати роботу стажера, практиканта.
Стажування
Проходити стажування на підприємствах можуть молоді спеціалісти (ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI; далі — Закон про зайнятість). Проте скористатись такою нагодою має право не кожен студент. Позаяк проходити стажування на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності можуть лише студенти вишів і учні професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ), що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст». До того ж такі студенти або учні обов’язково мають навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні. Ще одна обов’язкова умова: стажування має відбуватись у вільний від навчання час та винятково за спеціальністю, за якою навчається студент або учень.
У фізичних осіб — підприємців можливості проходити стажування Закон про зайнятість не передбачив (лист Мінсоцполітики від 13.07.2016 № 451/021/106-16).
Який договір укладають
Чіткий перелік документів, які стажер подає на підприємство, містить пункт 8 Порядку укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженого постановою КМУ від 16.01.2013 № 20 (далі — Порядок № 20). Тобто стажери мають подати:
- заяву, форму якої наведено у додатку до Порядку № 20;
- копію паспорта;
- копію документа про освіту (за наявності);
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті).
За потреби до зазначеного переліку додають медичну книжку, сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду та (або) довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду.
Наступним кроком є укладення договору про стажування. Його типова форма наведена у додатку до Порядку № 20. Крім іншого, у договорі зазначають:
Увага: коли встановлюватимете режим стажування, врахуйте:
•по-перше, стажування має проходити у вільний від навчання час (ст. 29 Закону про зайнятість);
•по-друге, тривалість роботи під час стажування не повинна перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників (п. 9 Порядку № 20).
Договір укладають у двох екземплярах: один лишається підприємству, другий — стажеру. Зміни до договору про стажування вносять укладенням додаткового договору.
Увага: подовжити дію договору можна на період відсутності стажера за поважних причин
Одночасно з укладанням договору про стажування керівник підприємства затверджує індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування (п. 10 Порядку № 20). У наказі мають бути зазначені строки та місце проходження стажування, спеціальність або професія стажиста, режим стажування, а також керівник стажування.
Увага: не потрібно подавати ДФС та її територіальним органам повідомлення про прийняття працівника на роботу у випадку, коли стажист навчається у роботодавця на підставі договору про стажування, який є різновидом договору цивільно-правового характеру, тобто без укладення трудового договору (лист Мінсоцполітики від 08.08.2016 № 1102/13/84-16)
Керівником стажування може бути працівник підприємства, який має стаж роботи за відповідною спеціальністю (кваліфікацією) або професією не менш як три роки.
Період стажування потрапить до трудової книжки стажера (останній абзац ст. 29 Закону про зайнятість). Запис про проходження стажування робить підприємство (п. 2.17 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58; далі — Інструкція № 58).
Здебільшого студенти (учні) не мають трудових книжок. За таких обставин підприємство має завести її не пізніше тижневого строку з дня прийняття рішення про прийняття на стажування (ч. 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України). Підстава для запису до трудової книжки — наказ про проходження стажування. У записі потрібно зазначити посаду, період та місце проходження (структурний підрозділ) стажування, спеціальність або професію стажиста. Якщо період стажування змінять, то потрібно буде внести додатковий запис на підставі наказу керівника підприємства про зміну періоду стажування.
Як оплатити стажування
Стажер має можливість не тільки набратися досвіду, але й заробити. Але тільки за умови, що на підприємстві він виконуватиме професійні роботи (ч. 3 ст. 29 Закону про зайнятість).
Підпунктом 7 пункту 7 Типової форми договору про стажування передбачено, що оплату здійснюють на підставі акта здавання-приймання робіт. Це важливо для ідентифікації такого платежу. Адже у статті 29 Закону про зайнятість мова йде про зарплату. Але оскільки стажер не є працівником підприємства, до того ж відносини із ним оформлені договором стажування і оплачують працю на підставі акта здавання-приймання робіт, то все ж таки виплату варто вважати винагородою за цивільно-правовим договором (ЦПД).
Увага: роботу керівників стажування підприємство може оплатити, але не зобов’язане
На додаткову оплату може розраховувати й керівник стажування. Проте тут усе залежить від керівника підприємства. Адже у частині четвертій статті 29 Закону про зайнятість сказано, що роботу керівника стажування можна оплачувати. Розмір додаткової оплати має становити не менше ніж 5% суми основної зарплати. Детальніше умови оплати періоду стажування можна передбачити в колективному договорі або положенні про оплату праці.
Як оподаткувати винагороду стажера
Винагороду за ЦПД оподатковують ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5% (пп. 164.2.2, пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України).
Також на суму винагороди стажера нараховують ЄСВ за ставкою 22% незалежно від розміру бази нарахування. Тобто у такому разі правило щодо нарахування ЄСВ не менше за мінімальний розмір не застосовують.Доплату за керування стажуванням вважатимуть заробітною платою працівника. Тому з неї необхідно утримати ПДФО та військовий збір, а також нарахувати ЄСВ.
Чим загрожує стажування без оформлення трудового договору
Судові органи вважають порушенням допуск до роботи на умовах стажування без попереднього оформлення трудового договору. Такий висновок зробили судді Миколаївського окружного адміністративного суду в постанові від 06.02.2017 у справі № 814/2156/16. На їх думку, це є порушенням статті 24 КЗпП, згідно з якою працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу. За таке правопорушення передбачений штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Відповідний висновок суду вважаємо сумнівним. Позаяк відповідно до Порядку № 20 на період стажування укладають договір про стажування. Законодавство не містить вимоги щодо укладення трудового договору зі стажерами.
Виробнича практика
За виконання робіт у період виробничої практики підприємство має нарахувати студентам вищих навчальних закладів чи учням професійно-технічного навчального закладу (далі — практиканти) зарплату згідно зі встановленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок (п. 17 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою КМУ від 07.06.1999 № 992; далі — Порядок).
Такий дохід оподатковують ПДФО та військовим збором на загальних підставах (незалежно від його розміру).
Практиканти, так само як працівники підприємства, підлягають соціальному та іншому страхуванню (п. 10 Порядку). Тож зарплата студентів (учням) професійних училищ під час виробничої практики є базою нарахування ЄСВ. Причому, якщо її розмір за відпрацьований час не перевищує розміру мінзарплати, сум ЄСВ розраховують як добуток розміру мінімальної зарплатита ставки внеску.
На цьому наполягають самі податківці (див. лист ДФС від 13.05.2017 № 168/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). Зауважимо, що податківці раніше дотримувалися іншої думки стосовно застосування мінзарплатного правила до зарплати практикантів. Зокрема, у листі ДФС від 13.10.2015 № 21700/6/99-99-17-03-03-15 фахівці відомства зазначали, що для учнів, які проходять виробниче навчання і виробничу практику на підприємстві, суму ЄСВ розраховують із фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
Ситуація: чи обов’язково оплачувати роботу практиканта — студента ВНЗ
Ситуація: чи потрібно повідомляти податковий орган про прийняття студентів-практикантів на роботу на умовах строкового трудового договору
Розглянемо, як сплатити податки з цієї зарплати й у якій таблиці Звіту з ЄСВ її відобразити? Із якої суми зарплати слід перерахувати кошти на рахунок відповідного навчального закладу: нарахованої чи після утримання податків і зборів? Як у бухобліку відобразити виплату зарплати практикантові?
Як оподатковувати зарплату практикантів
Положення Податкового кодексу України (ПК) не передбачають звільнення доходів практикантів від оподаткування. Тому підприємство як податковий агент має утримати й перерахувати до бюджету із зарплати, нарахованої практикантам, ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% (пп. 14.1.180, п. 163.1, 167.1, 168.1, пп. 1.2, 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).
Відомості щодо нарахованих доходів податковий агент відображає у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «101».
Як нараховувати ЄСВ на зарплату практикантів і відобразити її у Звіті з ЄСВ
Сума нарахованої практикантам зарплати є базою для нарахування ЄСВ (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI; далі — Закон № 2464). ЄСВ нараховують у розмірі 22% бази нарахування незалежно від її розміру (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464). Адже практикантів на час проходження виробничої практики не включають до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства, а їхня зарплата є доходом із джерел не за основним місцем роботи (п. 7 Порядку). Саме такі роз’яснення надали податківці у своєму листі від 13.10.2015 № 21700/6/99-99-17-03-03-15.
У зазначеному листі також дано рекомендації щодо заповнення Звіту з ЄСВ, форму якого наведено у додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 23.04.2015 № 435. Зокрема, відомості щодо таких осіб відображають у таблиці 6 Звіту з ЄСВ з кодом категорії застрахованих осіб «1».
Скільки із зарплати практиканта перераховувати на рахунок навчального закладу
П’ятдесят відсотків зарплати за виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів спрямовують на рахунок навчального закладу. Ці кошти заклад використовує для провадження своєї статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, соціального захисту учнів, слухачів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи (ч. 9 ст. 50 «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР; далі — Закон № 103).
Як бачимо, Закон № 103 чітко не визначає, з якої саме зарплати відраховують 50%: з нарахованої зарплати чи після утримання з неї податків і зборів. А от пункт 18 Порядку передбачає відрахування з нарахованої суми зарплати. Тож, на нашу думку, законним буде перерахування на рахунок професійно-технічного навчального закладу 50% суми зарплати, нарахованої практикантові.
Як відобразити зарплату практикантів у бухобліку
Витрати на оплату праці практикантів і сплату ЄСВ у бухобліку відображають на рахунках витрат залежно від того, у якому підрозділі такі особи проходили виробничу практику. Так, це можуть бути рахунки 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут».
| 