Як розрахувати відпускні суміснику

Оплата відпустки сумісникам чи виплата компенсації за невикористану відпустку проводиться відповідно до законодавства. Розраховують відпускні в такому самому порядку, як і за основним місцем роботи. До того ж обчислення середнього заробітку для оплати часу щорічної відпустки проводиться окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом.

Визначення середньої заробітної плати для оплати часу щорічних основних відпусток встановлює Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100).

Увага: розрахунок відпускних проводиться окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом

Згідно з пунктом 7 Порядку № 100 нарахування відпускних проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

До того ж варто пам’ятати, що святкові та неробочі дні, установлені статтею 73 КЗпП, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Розглянемо викладене на прикладі.

Приклад:

Розрахунок відпускних суміснику

Працівнику надано щорічну відпустку строком на 24 к. дн. з 02.06.2015 за основним та неосновним місцем роботи.

Для розрахунку відпускних за основним місцем роботи беремо (умовно) повні 12 місяців, що передують місяцю надання відпустки, тобто з червня 2014 року по травень 2015 року.

За сумісництвом він працює з 10.09.2014. Тому для розрахункового періоду беруться повні місяці роботи, тобто з жовтня 2014 року по травень 2015 року.

Заробітна плата за розрахунковий період становить:

за основним місцем роботи — 64 000,00 грн.;

за сумісництвом — 32 800,00 грн.

Обчислюємо суму відпускних за основним місцем роботи:

(64 000,00 грн. ÷ (365 к. дн. – 10 с. н. дн.) × 24 к. дн.) = 4326,76 грн.

Обчислюємо суму відпускних за сумісництвом:

(32 800,00 грн. ÷ (243 к. дн. – 8 с. н. дн.) × 24 к. дн.) = 3349,79 грн.

Ситуація: як правильно розрахувати відпускні для сумісників з неповним робочим днем

Йдеться про ситуацію, коли на підприємстві працюють зовнішні сумісники на 0,1 ставки (окладу) три дні на тиждень з чотиригодинним робочим днем.

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою ніяких обмежень трудових прав працівників (ст. 56 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Тому вони мають право на відпустку повної тривалості. Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100).

Пунктом 7 Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (ст. 73 КЗпП). Отриманий результат множиться на кількість календарних днів відпустки.

При цьому слід враховувати положення абзацу 6 пункту 2 Порядку № 100, а саме: час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Зазначена норма стосується випадків, коли:

• працівники з незалежних від них причин працювали в режимі неповного робочого тижня (наказом по підприємству працівники відділу, цеху та ін. були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв’язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня);
• був оформлений простій не з вини працівника;
• працівникам надавалися відпустки без збереження заробітної плати відповідно до статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.

Отже, у разі коли працівник з незалежних від нього причин (наказом по підприємству працівники відділу, цеху та ін. були переведені на роботу на умовах неповного робочого тижня у зв'язку з неможливістю забезпечити їх роботою впродовж нормальної тривалості робочого тижня, простій не з вини працівника) працював в режимі неповного робочого тижня, середньоденна заробітна плата для оплати часу щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (ст. 73 КЗпП), а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому тижні (простої).

Вихідні дні із розрахунку вилучати не слід, оскільки відпустки надаються в календарних днях і оплачуються календарні дні відпустки. Отриманий результат множиться на кількість календарних днів відпустки.

Даний порядок рекомендований Мінпраці в листі від 28.07.2008 № 3144/0/10-08/13, тобто дні відпустки без збереження заробітної плати, наданої відповідно до статті 26 Закону № 504, не виключаються з розрахункового періоду, оскільки в даному разі зменшення середньої заробітної плати працівника залежить від рішення самого працівника. Хоч таке трактування не зовсім відповідає нормі пункту 2 Порядку № 100, його слід знати всім бухгалтерам.

Таким чином, працівникові, який працює на умовах неповного робочого дня (тижня) за власним бажанням (за сумісництвом, за сімейними обставинами тощо), нарахування середньої заробітної плати для оплати часу відпусток здійснюється на загальних підставах відповідно до норм пункту 7 Порядку № 100.

Приклад:

Приклад 1

Працівник, який з червня минулого року має триденний робочий тиждень і чотиригодинний робочий день, з 15 липня поточного року збирається піти у відпустку.

При цьому зазначимо, що такий графік роботи йому встановлено підприємством.

За період з 1 липня минулого року по 1 липня поточного року на підприємстві, на якому він працює за сумісництвом, працівник отримав 9000 грн.

Припустимо, що зазначений період має 366 календарних днів, у т. ч. 11 святкових днів, а також у працівника було 93 неробочих дні. 9000 грн.: 262 (366 – 11 – 93) = 34,35 грн.

«Вартість» одного календарного дня відпустки становить 34,35 грн., а сума відпускних за 24 календарних дні: 24 × 34,35 = 824,40 грн.

Приклад:

Приклад 2

Цей самий працівник мав такий же графік роботи, як і у прикладі 1, йде у відпустку за власним бажанням за сімейними обставинами.

У цьому разі за період з 1 липня минулого року по 1 липня поточного року на підприємстві, де він працює за сумісництвом, працівник отримав 9000 грн.

Зазначений період має 366 календарних днів, в т. ч. 11 святкових днів.

9000 грн.: 355 (366 – 11) = 25,35 грн.

«Вартість» одного календарного дня відпустки становить 25,35 грн., а сума відпускних за 24 календарних дні становить:24 × 25,35 = 608,40 грн.

Премії та винагороди при розрахунку відпускних

Працівникам на підприємстві протягом року нараховують різні види премій та винагород. Інколи бухгалтер вагається, чи вносити такі виплати до розрахунку відпускних. Як, нараховуючи відпускні, правильно врахувати премії та одноразові винагороди?

Особливості врахування премій при розрахунку відпускних

Для оплати часу щорічної відпустки, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (далі — відпустки), відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100), під час обчислення середньої заробітної плати за основу беруть виплати за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Але не всі суми, виплачені працівникові за цей період, беруть до уваги у розрахунку середньої заробітної плати, отже, й відпускних. Зокрема, Порядком № 100 передбачено окремі правила для врахування премій під час оплати часу відпусток. Тож розглянемо їх докладніше.

Звісно, не всі премії підприємство може враховувати під час розрахунку середньої заробітної плати для оплати часу відпусток.

Премії, що їх не враховують за розрахунку середньої заробітної плати, перелічені в підпункті «г» пункту 4 Порядку № 100. Це премії одноразового характеру, призначені, зокрема, за:

• винаходи й раціоналізаторські пропозиції;
• сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій;
• впровадження нової техніки і технології;
• збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів;
• збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин;
• уведення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва.

До одноразових також належать премії до ювілейних дат, дня народження, за довголітню та бездоганну трудову діяльність тощо.

Водночас під час розрахунку середньої заробітної плати враховують премії, передбачені пунктом 3 Порядку № 100, а саме:

• виробничі премії;
• премії за економію конкретних видів палива, електро- і теплової енергії;
• винагороду за підсумками річної роботи і вислугу років тощо.

* Премії включають до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачують за квартал і більш тривалий проміжок часу, під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарних місяці, включають до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

** Одноразову винагороду за підсумками роботи за рік і за вислугу років включають до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Такі премії можуть виплачувати щомісяця, раз на квартал або раз на рік.

Якщо премію виплачують щомісяця, то її зараховують до заробітку того місяця, на який вона припадає згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату (абз. 1 п. 3 Порядку № 100).

Наприклад, працівник іде у щорічну основну відпустку з 06.06.2016 на 24 календарних дні. Його заробітна плата за розрахунковий період становить 25 850,00 грн. Крім того, працівникові у 2015 році нараховували премії за особистий внесок у результат роботи, а саме:

• у травні (за квітень) — 120,00 грн.;
• у червні (за травень) — 150,00 грн.;
• у липні (за червень) — 200,00 грн.;
• у серпні (за липень) — 200,00 грн.;
• у вересні (за серпень) —250,00 грн.

Тобто премію на підприємстві нараховують наступного місяця після звітного (відповідно до умов колективного договору).Тож, як правильно нарахувати відпускні у такій ситуації?

Розрахунковим періодом для розрахунку відпускних буде червень 2015-го — травень 2016 року. Нарахування працівникові відпускних наведемо в Таблиці 1.

Не забуваймо, що відповідно до абзацу першого пункту 3 Порядку № 100 премії зараховують до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Ситуація: як розрахувати відпускні сезонному працівнику в разі нарахуванні в поточному році премії

Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам, відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Це визначено у частині 9 статті 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон № 504).

Працівники, зайняті на сезонних роботах, після закінчення таких робіт звільняються з підстави закінчення строку. Це встановлено пунктом 2 статті 36 Кодексу законів про працю України (КЗпП). При цьому днем звільнення вважатиметься останній день сезонної роботи.

Отже, працівники, яких прийнято на роботу на сезон, відносяться до новоприйнятих. Таким працівникам відпускні нараховуються в такому порядку.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється з огляду на виплати за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Це визначено абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100).

Умови запровадження та розміри премій і винагород встановлюються у колективному договорі. Це передбачено частиною другою статті 97 КЗпП.

Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим органом, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Також на підприємстві має бути затверджено Положення про преміювання. Положення про преміювання формується відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, які затверджено наказом Міністерством праці та соціальної політики України від 29.01.2003 № 23.

У Положенні про преміювання має бути визначено порядок нарахування винагород за підсумками року та порядок нарахування поточних премій.

Якщо працівникам нараховано та виплачено саме винагороду за минулий рік, то сума такої виплати не включається у розрахунок відпускних сезонного працівника. Оскільки у розрахунок відпускних такого працівника включаються лише виплати за фактичний час роботи.

Якщо працівникам нараховано та виплачено саме премію за поточний період, то її можна включати до розрахунку відпускних у повному розмірі. Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.