Міністерство соціальної політики України роз’яснило питання оплати тимчасової непрацездатності організацією, що не працює, у листі від 31.07.2015 № 445/18/99-15.
 
 Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхових випадків, зокрема тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.
 
      Якщо застрахована особа не здійснює трудову діяльність (підприємство, установа, організація (далі — організація) не працює та не оформлено простій) і не нараховується заробітна плата, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається.
 
      Інша ситуація, якщо під час простою організації не з вини працівника з оплатою не нижче двох третин тарифної ставки, передбачено вихід працівника на роботу й у зв’язку із настанням тимчасової непрацездатності ним було втрачено право на таку виплату (оплату за час простою), йому призначається допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності та обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 439).