Чи може завідувач господарством закладу охорони здоров’я працювати за внутрішнім сумісництвом на 0,5 ставки робітника з комплексного обслуговування і ремонту будинків?

Спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати на умовах сумісництва в тій самій або іншій установі, організації у вільний від основної роботи час. Утім лише тоді, коли законодавчі акти не встановлюють для них заборони чи обмеження працювати за сумісництвом.

Обмеження на сумісництво можуть запроваджувати керівники установ і організацій разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці (абз. 3 п. 1 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій» від 03.04.1993 № 245; далі — Постанова № 245). Це обумовлено тим, що додаткова робота на таких роботах може негативно позначитися на здоров’ї працівників та безпеці виробництва.

Також обмеження працювати за сумісництвом діє для осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.

Не мають права працювати за сумісництвом (п. 4 Постанови № 245):

• керівники державних підприємств, установ і організацій та їхні заступники;
• керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники.

Однак ця заборона не поширюється на наукову, викладацьку, медичну і творчу діяльність таких працівників.

Для того аби визначитися, чи можна завідувача господарством вважати керівником структурного підрозділу, звернімося до Національного класифікатора України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327 (далі — Класифікатор професій).

У Класифікаторі професій посада «завідувач господарства» (код 1239) належить до розділу 1, що вміщує професії, пов’язані з виконанням різноманітних функцій управління та керівництва, зокрема з керівництвом підрозділами підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та видів діяльності.

Отже, можемо зробити висновок, що посада завідувача господарства належить до керівників структурних підрозділів. Як наслідок — працювати за сумісництвом завідувач господарством не має права.

Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації чи у громадянина по найму (п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.1993 № 43; далі — Положення № 43).

Тобто працівник не може одночасно (наприклад, з 9:00 до 18:00 год.) виконувати роботу і за основним місцем роботи, і за сумісництвом.

За цивільно-правовим договором, зокрема договором підряду, оплачують не процес праці, а її результат. Його визначають, як правило, після закінчення роботи та оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг). Останні і є підставою для проведення оплати.

Укладення цивільно-правових договорів регулюють норми цивільного законодавства. Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюють в укладеному договорі.

Чи потрібно під час тарифікації відомості про працівника вказувати окремо за основною посадою і за посадою за внутрішнім сумісництвом?

Так, потрібно. Адже основною умовою для оформлення роботи як за внутрішнім сумісництвом, так і зовнішнім, є наявність вакантної ставки.

Порядок складання тарифікаційного списку працівників закладів охорони здоров’я визначений у додатку 1 до Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Мінсоцполітики, МОЗ від 05.10.2005 № 308/519 (далі — Умови № 308/519).

У примітках до цього додатку зазначено, зокрема, що тарифікаційний список заповнюють окремо за кожним структурним підрозділом та посадою. Кількість посад у тарифікаційному списку має збігатися з кількістю посад у штатному розписі. Вакантні посади відображають у відповідних структурних підрозділах з установленням середніх окладів, визначених за Єдиною тарифною сіткою для відповідної категорії працівників.

Бухгалтерія нараховує заробітну плату окремо за основною посадою, при роботі за сумісництвом.

Скільки ставок може мати головний лікар, який працює також і за сумісництвом?

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день (п. 2 Постанови № 245).

Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Тобто головний лікар може працювати також на умовах сумісництва на лікарській (медичній) посаді. У такому разі загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Чи може зовнішній сумісник отримувати надбавку за складність і напруженість в роботі?

Пункт 4.4 Умов № 308/519 передбачає право керівника закладу охорони здоров’я встановлювати для працівників надбавки:

• за високі досягнення у праці;
• за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);
• за складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір таких надбавок для одного працівника не має перевищувати 50% посадового окладу (тарифної ставки).

Якщо працівник несвоєчасно виконує завдання або ж у разі погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни, розмір таких надбавок зменшують або їх виплату скасовують взагалі.

Якщо для працівників надбавки у межах фонду оплати праці установлює безпосередньо керівник, то для того аби встановити такі надбавки керівнику, потрібне рішення органу вищого рівня (п. 4.4 Умов № 308/519).

Жодних обмежень встановлювати надбавку за складність і напруженість в роботі зовнішнім сумісникам Умови № 308/519не містять.

Працівника прийняли на роботу на 0,75 ставки. Чи можна його прийняти на роботу за сумісництвом ще на 0,75 ставки?

Ні, не можна. Адже, як ми вже згадували, тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день.

Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Чи може працювати старша медична сестра за сумісництвом на 0,5 ставки на посаді сестри медичної та в свій робочий час на умовах суміщення професій (посад) на посаді статиста?

Так, старша сестра медична може працювати за сумісництвом сестрою медичною відповідно до вимог Постанови № 245 та Положення № 43.

Підпункт 3.1.1 Умов № 308/519 передбачає право професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників виконувати у тому самому закладі, установі поряд зі своєю основною роботою додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи. За таку роботу їм установлюють доплату за суміщення професії (посади) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі до 50% посадового окладу за основною посадою.

Конкретний розмір цих доплат установлює керівник закладу охорони здоров’я залежно від:

• кваліфікації працівника;
• складності та обсягу робіт, які він виконує.

Зауважимо: такі доплати не встановлюють керівникам закладів, їхнім заступникам, керівникам структурних підрозділів та їхнім заступникам (пп. 3.1.4 Умов № 308/519). Ця заборона не поширюється на завідувачів відділень соціальної допомоги та їхніх заступників, завідувачів ФАПів та аптечних кіосків. А чи застосовують її до старшої сестри медичної?

Професійна назва «старша сестра медична» у Класифікаторі професій не значиться. Однак примітка 1 до додатка В до Класифікатора професій передбачає, що до професій (професійних назв робіт) можна застосовувати похідні слова — за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоутвореної професії. Серед таких похідних слів до професійних назв робіт знаходимо і слово «старша».

Відповідно до функціональних обов’язків старшої сестри медичної (п. 35 Випуску 78 «Охорона здоров’я» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом МОЗ від 29.03.2002 № 117) ця посада є керівною. Та якщо у штатному розписі структурного підрозділу закладу охорони здоров’я є лікарські посади, керівником цього підрозділу є завідувач відділенням — лікар.

У цьому випадку старша сестра медична не буде керівником структурного підрозділу, тож вона має право на встановлення доплати за суміщення професії (посади).

Та можлива й інша ситуація. Заклад охорони здоров’я може мати структурний підрозділ, у штатному розписі якого відсутні лікарські посади і керівництво яким провадить старша сестра медична. Наприклад, операційне відділення, у штатному розписі якого передбачені посади сестер медичних операційних та молодшого медперсоналу (санітарок). Тоді керівництво таким структурним підрозділом покладають на старшу сестру медичну.

Чи може біолог замінювати тимчасово відсутнього лікаря-лаборанта? Якщо так, то чи зберігається у такому разі його категорія?

Так, замінювати тимчасово відсутнього лікаря-лаборанта біолог може.

Умовами № 308/519 окремі професіонали та фахівці прирівняні за оплатою праці до медичних та фармацевтичних працівників. До них належать, зокрема, психологи, біологи, зоологи, ентомологи.

Номенклатура спеціальностей професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров’я, затверджена наказом МОЗ від 12.08.2009 № 588.

Відповідно до підпункту 2.2.6 Умов № 308/519 професіоналам з повною вищою немедичною освітою (як-от психологам, біологам, ентомологам, зоологам та іншим), посади яких уведені замість посад лікарів, посадові оклади встановлюють за тарифними розрядами, передбаченими для лікарів інших спеціальностей відповідних кваліфікаційних категорій.

Вказана категорія професіоналів має також право на встановлення надбавки за вислугу років відповідно до пункту 3 Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2009 № 1418.

Отже, професіонали зі спеціальністю «біолог» у закладах охорони здоров’я можуть виконувати функціональні обов’язки за посадою лікаря, за оплатою праці їх прирівнюють до лікарів.

Лікар-кардіолог працює на 0,5 ставки на основній роботі та 0,5 ставки за внутрішнім сумісництвом. За основною посадою він отримав матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 0,5 посадового окладу, а за внутрішнім сумісництвом — ні. Чи має право лікар-кардіолог на таку допомогу за внутрішнім сумісництвом?

Медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів (установ) виплачують допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу під час основної щорічної відпустки відповідно до пункту 2 постанови КМУ «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 № 524 (далі — Постанова № 524).

Виплачують таку допомогу під час чергових відпусток, наданих за графіком відпусток, лише за місцем основної роботи. Не передбачена допомога на оздоровлення у разі виплати компенсації за дні невикористаної відпустки.

Має свої нюанси і виплата допомоги на оздоровлення працівникам, яких нещодавно прийняли на роботу? У осіб, які пропрацювали менше одного року, право на одержання такої допомоги у повному обсязі настає після закінчення шести місяців безперервної роботи у відповідному закладі чи установі. Такий висновок випливає із статті 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), що передбачає право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи після закінчення шести місяців безперервної роботи.

Працівник може скористатися статтею 12 Закону про відпустки для поділу своєї щорічної відпустки. Нагадаємо, що на прохання працівника щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості, якщо основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

1

У разі поділу відпустки матеріальну допомогу на оздоровлення у повному обсязі надають до основної безперервної частини щорічної відпустки, що має становити не менше 14 календарних днів.

У графі 12 тарифікаційного списку відображають посадовий оклад працівника з підвищеннями. Його, своєю чергою, затверджують у графі «Посадовий оклад (грн.)» штатного розпису закладу охорони здоров’я.

Штатний розпис закладу охорони здоров’я складають:

• відповідно до вимог постанови КМУ «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.2002 № 228;

• за формою, затвердженою наказом Мінфіну «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.2002 № 57.

Отже, допомогу на оздоровлення, що передбачена Постановою № 524, виплачують медичним і фармацевтичним працівникам у розмірі посадового окладу, визначеного у графі 12 тарифікаційного списку залежно від обсягу роботи за посадою, яку вони обіймають (наприклад, 1,0; 0,75; 0,5; 0,25 ставки).

У цій ситуації варто згадати норми пункту 4 постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 та пункту 5.11 Умов № 308/519. Вони дають право керівникам бюджетних установ, закладів та організацій у межах фонду заробітної плати, затвердженого у кошторисах доходів і видатків, надавати працівникам матеріальну допомогу, у т. ч. на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

Ці норми поширюються на працівників закладів охорони здоров’я всіх категорій, у т. ч. на лікарів. Отже, за наявності фонду оплати праці, керівник закладу охорони здоров’я може ухвалити рішення про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення також і лікареві, який працює за зовнішнім сумісництвом.

Завідувачу амбулаторії — лікарю оплачують роботу за встановленою йому кваліфікаційною категорією лікаря. Однак він працює ще на 0,25 ставки за сумісництвом. Чи можна оплачувати сумісництво за цією самою кваліфікаційною категорією?

Розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівникам закладів охорони здоров’я визначають за тарифними розрядами Єдиної тарифної сітки, які встановлюють (п. 1.4 Умов № 308/519):

• професіоналам, фахівцям — залежно від наявної кваліфікаційної категорії;
• робітникам — залежно від кваліфікаційного розряду у межах діапазону, визначеного для цих посад (професій) Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим наказом Мінпраці від 29.12.2004 № 336.

Розмір заробітної плати визначають у всіх випадках окремо за основною посадою і за посадою за сумісництвом.

Керівникам структурних підрозділів — лікарям посадові оклади встановлюють на основі тарифних розрядів лікарів відповідних спеціальностей та кваліфікаційних категорій (за умови, що спеціальність, за якою їм присвоєна кваліфікаційна категорія, відповідає профілю підрозділу, який вони очолюють), з урахуванням підвищення на 10-25% залежно від обсягу роботи (п. 2.2.3 Умов № 308/519).

Отже, посадовий оклад завідувача амбулаторією визначають за тарифним розрядом за ЄТС залежно від наявної у нього кваліфікаційної категорії лікаря. За завідування такий посадовий оклад підвищують залежно від обсягу роботи.

Посадовий оклад за сумісництвом визначають окремо за тарифними розрядами за ЄТС залежно від наявної кваліфікаційної категорії лікаря відповідної спеціальності.

Наприклад, завідувач амбулаторії має вищу кваліфікаційну категорію за лікарською спеціальністю «Загальна практика — сімейна медицина», має у підпорядкуванні 10 лікарів і працює за сумісництвом на 0,25 ставки на посаді лікаря — терапевта дільничного та на 0,25 ставки на посаді лікаря загальної практики — сімейного лікаря.

Посадовий оклад йому визначають:

+

• за основною посадою — за 14-м тарифним розрядом за ЄТС та підвищують на 25% за завідування;
• за сумісництвом на 0,25 ставки за посадою лікаря загальної практики — сімейного лікаря — за 14-м тарифним розрядом за ЄТС, оскільки він має вищу категорію за відповідною лікарською спеціальністю;
• за сумісництвом на 0,25 за посадою лікаря-терапевта дільничного — за 10-м тарифним розрядом за ЄТС як лікарю без категорії, оскільки за лікарською спеціальністю «Терапія» він не має кваліфікаційної категорії.