Як оплачується «лікарняний», виданий після закінчення робочого дня

ФСС роз’яснив це питання на прикладі: тимчасова непрацездатність у застрахованої особи настала 15.10.2015, після закінчення робочого дня, за який їй нараховано заробітну плату.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.

За рахунок коштів ФСС допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності).

Відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 № 455, особам, які звернулися за медичною допомогою та визнані непрацездатними по завершенні робочого дня, листок непрацездатності може видаватись, за їх згодою, з наступного календарного дня.

ФСС зауважило: якщо застрахована особа не скористалася своїм правом на отримання листка непрацездатності з наступного календарного дня, то перші п’ять календарних днів тимчасової непрацездатності необхідно відраховувати з 15.10.2015.

Оскільки метою надання допомоги по тимчасовій непрацездатності є компенсація втраченого заробітку, а за відпрацьований день (15.10.2015) застрахована особа отримала заробітну плату, то роботодавцем оплачуються 4 календарних дні з 16 по 19 жовтня,. Наступні дні оплачуються за рахунок коштів ФСС.

Що робити, якщо «лікарняний» втрачено

    ФСС нагадав, що відповідно до частини першої статті 31Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

      Відповідно до пункту 1.14 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455, у разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, видається новий листок непрацездатності з позначкою «дублікат» на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась.

      Отже, якщо листок непрацездатності було втрачено, для отримання дубліката застрахованій особі необхідно звернутися до лікувального закладу, який його видавав, з довідкою з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась.

  На підставі виданого листка непрацездатності з позначкою «дублікат» комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації розглядає питання щодо призначення матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Оплата «лікарняного» при роботі вахтовим методом

ФСС нагадав, що пункт 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266) передбачає, що сума страхових виплат застрахованій особі та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

ФСС зауважив, що законодавством передбачено оплату всіх календарних днів тимчасової непрацездатності, які припадають на період хвороби, а тому оплата здійснюється незалежно від графіку роботи підприємства (у т. ч. застрахованим особам, які працюють вахтовим методом).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування: період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин:

• тимчасова непрацездатність;
• відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
• відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;
• відпустка без збереження заробітної плати.

Порядок № 1266 не передбачає особливостей обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах застрахованим особам, які працюють на підприємстві вахтовим методом. Отже, визначений пунктом 3 Порядку № 1266 механізм обчислення середньої заробітної плати застосовується також і для розрахунку допомоги застрахованим особам, які працюють вахтовим методом. Аналогічну позицію висловило Мінсоцполітики в листі від 17.09.2015 № 529/18/99-15.