Чинний Кодекс законів про працю України дістався нам у спадок ще з радянських часів, в який після здобуття незалежності вносились численні зміни. Однак, на даний час, в ньому є чимало норм, які морально застаріли. Тож у парламенті зареєстровано доопрацьований проект нового Трудового кодексу. На своєму засіданні Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення розглянув його та рекомендував депутатам взяти за основу.

Загалом проект Трудового кодексу поділяється на дев’ять книг, кожна з яких у свою чергу складається з глав та містить 398 статей і Прикінцеві та перехідні положення.

Так, у книзі сьомій проекту Трудового кодексу запропоновані нововведення, які стосуються нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства. Зокрема, визначаються: сфера нагляду за дотриманням трудового законодавства; органи, які здійснюють цей  нагляд; розмежовуються функції та окреслена взаємодія органів державного нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю.

Вперше на законодавчому рівні пропонується визначити основні завдання та функції державної інспекції праці, основні права, обов’язки та відповідальність державних інспекторів праці. Також, визначена незалежність та державний захист державних інспекторів праці під час реалізації своїх прав і виконання службових обов’язків. Статтею 327 проекту Трудового кодексу визначений Порядок проведення перевірок дотримання законодавства про працю. Передбачена відповідальність за перешкоджання діяльності державних інспекторів праці тощо.

Крім того, у доопрацьованому проекті визначено і інші основні принципи правового регулювання трудових відносин.

Зокрема, надається право роботодавцеві ухвалювати власні нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень. Нормативні акти роботодавця прийматимууться ним самостійно.

Визначено порядок оприлюднення державними органами норм законодавства про працю; конкретизовано поняття сторін та суб’єктів трудових відносин. В оновленому проекті окреслено поняття трудових відносин; встановлено порядок прийняття працівника на роботу за рішенням суду.

Запроваджено обов’язкову письмову форму трудового договору. Визначені широкі повноваження роботодавця щодо визначення змісту трудового договору. Встановлено, що підставою для виникнення трудових відносин є трудовий договір. Поряд з обов’язковими умовами у трудовому договорі також можуть бути встановлені й додаткові, які стосуються умов роботи, терміну випробування, застережень щодо нерозголошення комерційної таємниці та іншої, захищеної законом інформації, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівника тощо.

Проект Трудового кодексу розширює можливість укладання строкових трудових договорів. При укладанні тимчасових трудових договорів строком до двох місяців: про скорочення у таких умовах попереджатимуть за один тиждень.

Роботодавцю надано право переводити працівників до іншого роботодавця. Згідно з проектом кодексу, роботодавець має право у разі простою за домовленістю з іншим роботодавцем тимчасово перевести працівника за його згодою на роботу до іншого роботодавця.

Передбачено розширене коло можливостей для звільнення працівника за ініціативою роботодавця, зокрема:

- у зв’язку зі скороченням, викликаним умовами економічного, технологічного, структурного, організаційного характеру (ліквідація, злиття, поділ, перетворення, перепрофілювання, зміни в організації виробництва та праці, скорочення чисельності або штату працівників).

- за розголошення комерційної таємниці;

- у зв’язку з  недостатньою кваліфікацією працівника.

Про наступне звільнення у зв’язку зі скороченням суб’єкт малого підприємництва попереджатиме працівників не за два, а лише за один місяць. Про погіршення умов праці (наприклад, зменшення зарплати) малі підприємства попереджатимуть теж за один місяць, а не за два (у відповідності до Господарського кодексу, малими підприємствами вважаються ті, де зайняті до 50 осіб).

Збільшується тривалість щорічної основної трудової відпустки мінімальної тривалості, яка складає 28 календарні днів і вводяться поняття щорічної основної трудової відпустки подовженої тривалості.

Статтею 189 проекту передбачається, що за сімейними обставинами та з інших причин працівникові за його заявою може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на строк до трьох місяців.

Уперше в проекті кодексу визначено поняття «робоче місце», та прописано питання правонаступництва у разі злиття або поділу юридичної особи. Також дозволено припиняти трудовий договір без обов’язкового двотижневого відпрацювання деяким категоріям працівників, зокрема вагітним жінкам, особам, обраним на виборну посаду, тим, хто вступив до навчального закладу, отримав право на пенсію або якщо дружина чи чоловік переведені на роботу в іншу місцевість.

Статтею 251 законопроекту передбачено, що у разі порушення встановлених законом, колективним договором строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат роботодавець зобов’язаний сплатити працівнику пеню (компенсацію) у розмірі подвійної ставки Національного банку у розрахунку на рік за кожний день затримки та сплатити всю суму заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми.

В проекті розширені підстави щодо повної матеріальної відповідальності працівника. Визначено, що, умова про повну матеріальну відповідальність працівника може бути включена до трудового договору. Також, працівник несе матеріальну відповідальність у повному розмірі заподіяної ним прямої дійсної майнової шкоди у разі розголошення комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації.

У законопроекті відображені реалії сьогодення, які досі не були закріплені законодавчо. Це, наприклад, введення поняття «надомної праці». Передбачено, що співробітник, який працює вдома, має право на відшкодування зношеного власного обладнання, плати за електроенергію, водопостачання тощо. Введено і поняття «гнучкого режиму робочого часу», який дає змогу працівникові на власний розсуд визначити час початку і закінчення роботи.

Прописали автори кодексу і норми щодо обмеження надурочних робіт. В цьому документі визначено граничну тривалість надурочних робіт, яка становить до 4 годин протягом двох днів підряд і до 120 годин на рік.

Передбачили розробники законопроекту й додаткові гарантії для вагітних жінок, за якими зберігається середній заробіток за час проходження медичного огляду, пов’язаного з вагітністю.

У проекті Трудового кодексу знімається заборона на залучення жінок з дітьми віком до трьох років до роботи в нічний час. Максимальний випробувальний термін збільшується з 3 до 6 місяців. Окрім цього, роботодавець зможе покласти на працівника додаткові обов’язки. У разі, якщо працівник до основної роботи, виконуватиме роботу нижчої кваліфікації, то доплати не передбачено.

Ще одна новація законопроекту: роботодавцеві дозволять контролювати працівника за допомогою технічних засобів. Це може бути відеонагляд чи перегляд електронної пошти.

Розширено перелік підстав для відсторонення працівників від роботи. Так, поряд зі «появою на роботі у нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп’яніння, відмови від обов’язкового медогляду, інструктажу» з’явились додаткові: інфекційна хвороба працівника (якщо він є бактеріоносієм або перебував у контакті з інфекційними хворими), проведення службового розслідування і дисциплінарного провадження та відсторонення з метою забезпечення громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей, запобігання аваріям та катастрофам.

Сподіваємося, що прийняття нового Трудового кодексу відкриє ринок праці в Україні для нових підходів, зніме штучні обмеження в цьому напрямку, що у свою чергу дасть поштовх для розвитку економіки.