Диференціація правового регулювання охорони праці жінок зумовлюється фізіологічними особливостями жіночого організму, у тому числі у зв’язку з материнством. При цьому, слід акцентувати увагу на тому, що з народженням дитини в жінки з’являються турботи, пов’язані з її доглядом та вихованням, що є важкою працею, поєднувати яку з роботою дуже складно. З урахуванням цього законодавство про працю містить значний комплекс норм, спрямованих на полегшення становища працюючої матері. Вказані норми, що регулюють охорону праці жінок у зв’язку з їх материнством, тобто відповідні пільги та гарантії закріплені в окремій XII главі Кодексу законів про працю України, що має назву «Праця жінок». 
        Статтею 174 забороняється застосування праці жінок на важких роботах i на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню). 

       Забороняється також залучення жінок до підіймання i переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. 
       Перелік важких робіт та робіт із шкідливими i небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, а також граничні норми підіймання i переміщення важких речей жінками затверджуються Міністерством охорони здоров'я України за погодженням із Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. 
      Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю i дозволяється як тимчасовий захід(ст.175 КЗпП). 
      Враховуючи, неможливість вагітних жінок виконувати роботу на рівні з іншими працівниками та необхідністю матерям більше вільного часу для виховання дітей. Законодавством встановлено деякі пільги стосовно цієї категорії жінок. 
       Так, забороняється залучення вагітних жінок i жінок, що мають дітей віком до трьох років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні i направлення їх у відрядження.
       Законодавством передбачено обмеження залучення жінок, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт i направлення їх у відрядження.
       Відповідно до медичного висновку знижуються норми виробітку вагітних жінок, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою i виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. 
       На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів i 56 (у разі народження двох i більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів. 
      Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно i становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох i більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. У разі надання жінці відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну i додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році.
       За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства. 
      Такі відпустки для догляду за дитиною можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною. За бажанням жінки або зазначених осіб, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 
       Жінкам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) з виплатою державної допомоги у встановленому порядку. Ця відпустка може бути використана також батьком дитини. 
       Для забезпечення працевлаштування жінок, які мають дітей та захисту від звільнення вагітних жінок КЗпП України передбачені гарантії, якими забороняється відмова жінкам у прийнятті на роботу, зниження заробітної плати або звільнення з мотивів вагітності або наявності в них дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. Звільнення таких жінок допускається лише у випадку повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням, на період якого за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців.
      Також нормами законодавства передбачено надання вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до чотирнадцяти років, путівок до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах і надання їм матеріальної допомоги.