Згiдно з ч. 1 i 4 ст. 57 ГКУ установчими документами суб’єкта господарювання є рiшення про його утворення або засновницький договiр, а у випадках, передбачених законом, - статут (положення) суб’єкта господарювання. У статутi суб’єкта господарювання мають бути вiдомостi про його найменування, мету i предмет дiяльностi, розмiр i порядок утворення статутного капiталу та iнших фондiв, порядок розподiлу прибуткiв i збиткiв, про органи управлiння i контролю, їхню компетенцiю, про умови реорганiзацiї та  лiквiдацiї суб’єкта господарювання, а також iншi вiдомостi, пов’язанi з особливостями органiзацiйної форми суб’єкта господарювання, передбаченiзаконодавством. Статут може мiстити й iншi вiдомостi, що не суперечать законодавству.

Функцiї, права та обов’язки структурних пiдроздiлiв пiдприємства визначаються положеннями про них, якi затверджуються в порядку, встановленому статутом пiдприємства або iншими установчими документами (ч. 2 ст. 64 ГКУ).

Тому наказ про прийняття на роботу i про звiльнення має право пiдписувати та особа, за якою закрiплено таке право в порядку, встановленому статутом пiдприємства або iншими установчими документами.